Коли Ґюнтер Ґрасс дізнався, що отримає Нобелівську премію з літератури, він заходився танцювати. Журі престижної нагороди так обґрунтувало своє рішення: “За грайливі та похмурі притчі, які висвітлюють забутий образ історії”. Був 1999 рік.<br /><br /> Але світове визнання Ґрасс отримав задовго до цього. Бестселером став перший же його роман “Бляшаний барабан”, виданий 1959 року, а екранізація книжки завоювала “Оскара” та “Золоту пальмову гілку”.<br /><br /> У своїй творчості письменник закликав німців не цуратися нацистського минулого. Приклад він подав сам, зізнавшись, що служив в SS. Три роки тому Ґрасс видав вірш під назвою “Те, що має бути сказане”, в якому звинуватив Ізраїль в розпалюванні ворожнечі на Близькому Сході.<br /><br /> Цей твір та переконання письменника часто зустрічали критику як його однопартійців з СДП, так і інших представників німецького суспільства. Але його таланту не применшував ніхто.<br /><br /> Франк-Вальтер Штайнмаєр, міністр закордонних справ Німеччини:<br />“Він був патріархальною фігурою, яка драту
