Останні хвилини життя диктатора – із зашморгом на шиї. 30 грудня 2006 року іракське телебачення востаннє показувало 69-річного Саддама Хусейна, який залізною рукою керував країною майже чверть століття. <br /><br /> Через 3 роки після повалення його режиму у 2003-му спеціальним судом в Іраку екс-президента було засуджено до смертної кари і повішено на військовій базі Camp Justice. Одним з інкримінованих йому злочинів було вбивство понад 5 тисяч курдів у місті Халабджа у 1988 р. внаслідок наймасштабнішого у новітній історії застосування хімічної зброї.<br /><br /> Який вплив мала ця подія на іракське суспільство, яке сам режим Хусейна завжди називав згуртованим довкола лідера?<br /><br /> “Я не можу стверджувати, що сам факт страти став причиною того, наскільки вразливим є сьогодні суспільство з точки зору безпеки і політичної стабільності, – каже фахівець з проблем тероризму, авторка низки книжок про новітню історію Іраку Лоретта Наполеоні. – Гадаю, навіть якби Саддама не стратили, ситуація була би приблизно такою ж.”<br /><br /> Тоді, 10 років тому, родичі і близькі жертв режиму Саддама Хусейна, а також представники шиїтської більшості країни відверто святкували смерть того, кого вони називали “кривавим диктатором”. <br /><br /> Але невдовзі почали поширюватися і протести релігійних меншин – насамперед сунітів, а це приблизно чверть населення країни, представником яких був і сам Саддам. Опинившись на узбіччі у “новому Іраку”, найбільш радикалізовані, насамперед з числа колишніх військових, стали ядром ІДІЛ. <br /><br /> Лоретта Наполеоні, фахівець з питань тероризму і безпеки:<br /><br /> “Я також вважаю, що значна частина мешканців так званого сунітського трикутника – між Багдадом, Тікритом і Рамаді, – який атакують підрозділи курдів, озброєні загони шиїтів і турецьке військо, більш прихильно ставляться до так званої “Ісламської держави”, аніж це було раніше”.<br /><br /> Великі надії покладалися на колишнього прем‘єр-міністра Іраку Нурі аль-Малікі, який очолював уряд з 2006 до 2014 року. Він обіцяв забезпечити рівність для усіх релігійних громад в країні, домогтися економічного зростання і викорінити корупцію. Але саме за цим показником країна скотилася на 161 місце у світі за даними Transparency International. Не дивно, що багато хто з ностальгією згадує добу Саддама.<br /><br /> “Чимало людей у сьогоднішньому Іраку згадують стабільність в країні за часів режиму Саддама Хусейна у порівнянні з тим хаосом, що панує в країні зараз. Але це зовсім не означає, що в Іраку не може бути кращого уряду, чи не можна створити кращу систему врядування. І це зовсім не означає, що Ірак став символом провалу спроб розбудувати справжню демократію,” – каже Лоретта Наполеоні, хоча й визнає, що досвід останніх 10 років був здебільшого негативним. <br /><br /> Уряд сподівається, що відносну безпеку вдасться гарантувати після остаточного взяття Мосула – останньої ключової твердині ІДІЛ в Іраку, а от чи вдасться відновити бодай удаваний міжконфесійний і міжетнічний мир доби Саддама Хусейна – покаже лише час.<br />
