Нобелівську премію миру було присуджено президентові Колумбії Хуанові Мануелю Сантосу за підписання мирної угоди з марксистькими повстанцями з так званих “Революційних збройних сил Колумбії”. <br /><br /> Премію було присуджено колумбійському керівникові навіть за умов того, що більшість населення Колумбії відкинули цю угоду на загальнонаціональному референдумі, який було проведено вже після підписання угоди. <br /><br /> Президент Колумбії Хуан Мануель Сантос заявив:<br />“Народ Колумбії, ця Нобелівська премія миру є вашою. Ця нагорода присвячується жертвам, і вона означає, що нам поталанить уникнути більшої кількості жертв, навіть якщо йтиметься лише про одну жертву. Тому що ми мусимо примиритися і згуртуватися, аби привести цей процес до завершення, і почати побудову стабільного і довготривалого миру.” <br /><br /> Хуана Мануеля Сантоса першою привітала його дружина Марія Клеменсія.<br /><br /> Касі Кулльман Фіве, голова Нобелівського комітету, так пояснила присудження нагороди президентові Колумбії:<br />“Нагорода також мала б бути присвятою народові Колумбії, який, попри великі труднощі та поневіряння, не облишив надії на справедливий мир. Це також присвята всім сторонам, які долучилися до мирного процесу.”<br /><br /> Хуан Мануель Сантос наприкінці вересня взяв участь у церемонії підписання мирної угоди з ватажком “Революційних збройних сил Колумбії” Тімолеоном Хіменесом на прізвисько “Тимошенко”. Всі учасники церемонії підписання угоди, яку було, зрештою, відкинуто населенням Колумбії на референдумі, були вбрані в усе біле, що мало б символізувати мир.<br />
