Корупційні скандали один за одним наздоганяють політичну верхівку Франції напередодні весняної президентської кампанії. <br /><br /> На наступний день після “каюся, але не зупиняюся” заяви консервативного кандидата Фрасуа Фійона, який роками працевлаштовував свою сім‘ю на держслужбі, але відмовився сходити з виборчих перегонів, колишній президент Ніколя Саркозі постав перед судовим розглядом у справі щодо незаконного фінансування своєї виборчої кампанії разом з іншими однопартійцями-республіканцями.<br /><br /> Тим часом у багатьох французів прокинулося відчуття, що політичний клас країни м‘яко кажучи “прогнив” і потребує змін: <br /><br /> “Я думаю, що люди розчаровані, вони заявляли про свою моральність та чесність. Їм вже ніхто не вірить.”<br /><br /> “Потрібно, щоб певні речі змінилися. Ми звісно всі працюємо, всі повинні годувати сім‘ї, наші жінки також працюють, але ж не на державні кошти”. <br /><br /> “Всі ці випадки з Ніколя Саркозі і його командою, а тепер і з Франсуа Фійоном, дуже засмучують”. <br /><br /> “Я їх не розділяю. Не проти когось зокрема. Чому? Тому що усі вони, коли приходять до влади, займаються цим, чи навіть більше”.<br /><br /> Симптоми хвороби зрозумілі. В принципі, для чого турбуватися політикою, якщо це заздалегідь корумпована галузь. Зокрема, згідно з опитуваннями, так вважають більшість французів. <br /><br /> Вони також готові оновити політичний клас країни. Причина – низка корупційних скандалів у Франції, в яких фігурують політики з усіх таборів та рівнів влади.<br /><br /> Згідно зі “звітом Transparency International”:<br />https://transparency-france.org/project/indice-de-perception-de-la-corruption-2016/ щодо індексу корупції, Франція перебуває у групі “з найгіршими студентами” в ЄС. З 69 балами країна стоїть на 23-му місці зі 176 країн світу. Це краще, ніж в Італії або Румунії, але не порівняти з Німеччиною, Великою Британією чи скандинавськими країнами (лідирує у списку Данія).<br /><br /> Франція намагається побороти цю проблему. 2013 року, після справи екс-міністра бюджету Жерома Каюзака щодо відмиванні коштів та несплати податків, було ухвалено закон про прозорість суспільного життя і боротьбу з фінансовими злочинами. <br /><br /> Ось деякі положення цього документу: <br /><br /> “Урядовці, особи, які займають виборні посади на місцевій та державній службі, повинно служити з гідністю, чесністю і сумлінністю, а також забезпечувати, запобігати або негайно припиняти будь-який конфлікти інтересів”.<br /><br /> Жером Каюзак відкидав свою вину упродовж місяців, перш ніж визнати факти не задекларованих коштів на рахунках у Швейцарії та Сингапурі. В грудні минулого року його засудили до 3 років позбавлення волі та заборони балотуватися на виборах на 5 років. Його дружину також засудили до 2 років в‘язниці за податкове шахрайство.<br /><br /> Виграють від подібних скандалів популістські та радикальні рухи, які обіцяють зламати стару систему, особливо напередодні виборів. Зокрема – очільниця крайньоправого “Національного фронту”, “визволителька Франції”, як вона себе називає, Марін Ле Пен.<br />
